Нова українська література почалася з "Енеїди" Котляревського – це й діти знають. Література ж найновіша – і про це знає все більше дорослих – почалася з "Рекреацій" Андруховича. Надруковані в першому числі першого українського року "Сучасності" "Рекреації" весело, по-карнавальному, попрощалися з колоніальним минулим. Але покладена в основу твору карнавальна поетика з її перевертанням догори оголеними ногами трагічного й комічного, піднесеного й ницого, прекрасного й потворного, патосного й іронічного – ця поетика здійняла в читацькому морі дві різнозаряджені хвилі, які кинулися назустріч одна одній. "Огидство", "порнографія", "стріли в нашу самостійність!" – голосилося з одного боку. "Свобода", "Европа", "меніппея, лопухи!" – відповідалося з іншого. Хто мав рацію? Чого на цьому святі більше – Воскресаючого Духу чи Воскресаючого Х..? Вирішуйте самі. Не забувайте лише, що для повного щастя годилося б пережити обидва воскресіння.
